2.
|
Які вищі навчальні заклади
закінчили, у якому році, спеціальність за дипломом
|
·
у 2002 році Волинський державний університет імені Лесі Українки
спеціальність «Математика», кваліфікація бакалавр математики;
·
у 2007 році Волинський державний університет імені Лесі Українки
спеціальність «Математика», кваліфікація математика, викладач.
|
Моя професія – це мій поклик! Вона не лише місце роботи, вона – другий дім, в якому є свої радощі, турботи й
проблеми…
Одне
із завдань, яке ставлю перед собою – викликати інтерес учнів до навчання, розвивати пізнавальні можливості, активізувати їх розумову діяльність. Саме
тому стараюся подавати програмовий матеріал цікаво та вмотивовано, в чому
мені допомагають нестандартні уроки, на яких використовую найрізноманітніші
освітні новації, а перевагу надаю інтерактивним методам навчання. Урок-гра,
урок-конференція, урок-доповідь, урок-дослідження, урок-подорож, та інші дають змогу учням краще розкритися, показати свою
безпосередність. Працюючи, стараюся «не
сковувати дитину, а звільняти; не згинати на догоду своїм уявленням, а розпрямляти; не стримувати, а підтримувати;
дати всі можливості для фантазії, уявлень, відкриттів!»
Необхідно забезпечити
учня багажем знань з допомогою взаємодії з учителем, з іншим учнем, з групою.
Винятково важливою для мене,
як для вчителя математики, є проблема розвитку творчих здібностей учнів та
підвищення їх активності на уроках математики. Адже, в основному, вивчення
предмету спрямоване на проходження програми, а не на розвиток мислення дітей.
Працюючи в сільській школі, переконана у гіпотезі А.М. Колмогорова:
«Успіхи у навчанні і розвитку не повинні залежати від місця проживання, а
таланти «розподілені» по різних регіонах країни рівномірно».
|
Я, Герасим’як Тетяна Василівна, вже 10 років працюю
вчителем математики. Свою професійну діяльність розпочала в загальноосвітній
школі І – ІІІ ступеня с. Доросині. Зараз працюю в загальноосвітній школі І –
ІІІ ступеня с. Топільне.
Професію вчителя обрала, оскільки це
одна з найбільш творчих і складних професій, яка поєднує науку та мистецтво.
Ця професія споріднена з працею письменника, режисера і постановника, актора, педагога,
психолога та науковця. А ще, завдячуючи
своєму вчителеві математики Мандзюку
Михайлу Онуфрійовичу. Саме про нього слова В.О. Сухомлинського:
«Велика виховна сила школи народжується там, де у людини, перед якою тільки
відкривається життя, є улюблений учитель».
Колись
я опитала своїх учнів: «Яким вони хочуть бачити свого вчителя?» І
на перших місцях були такі якості: доброта, уважність, почуття гумору, такт,
акуратність. Тому я стараюся
в собі ці якості підтримувати, адже без спільної мови з учнем не можна
досягнути хороших результатів.
Сім’я, улюблена справа, дружба, відповідальність, чуйність, порядність,
доброзичливість – загальнолюдські цінності, на яких будую своє життя. Живу за
принципом: «Цінуй те, що маєш, але не зупиняйся на досягнутому».
Дуже швидко плине час. Кожен день в школі не схожий на попередній. Щось
немов затягує й манить, заворожує так, що не помічаєш як біжить час,
виростають діти, ти мудрішаєш та не уявляєш свого життя без них: білявих,
чорнявих, веселих та задумливих, які щодня дивують і засмучують, через них,
непосидючих, хочеться працювати, жити і творити.
І дуже приємно, коли з натовпу лунає: «Доброго дня, Тетяно Василівно!»
|
Немає коментарів:
Дописати коментар